Что мы должны рассказать детям о разводе

Що сказати дітям? Готуємо спільнe розповідь про розлучення

Більшість батьків, які щойно почали розлучний процес, ставлять мені одне і те ж питання: «Що ми скажемо дітям і як їм це пояснити?». Природно, що двоє дорослих людей почуваться невпевнено перед власними дітьми, бояться майбутнього розлучення і його впливу на все їхнє майбутнє життя порізно. До цих переживань нерідко приєднуються страх, почуття провини, смуток і злість. Більш того, батьки прагнуть уберегти своїх дітей від емоційного болю, який приносить розлучення, і ні в якому разі не бажають, щоб діти вважали маму чи тата причиною розвалу сім’ї.

 

Ці складні й неоднозначні почуття ростуть, як сніговий ком, оскільки дуже багато батьків не знаходять в собі сил розповісти дитині правду про розлучення. Напевно, вам знайома ситуація, коли один із подружжя залишає спільну домівку, живе окремо вже кілька тижнів або місяців, а другий так і не наважується пояснити дітям, у чому справа. Все-таки краще розповісти все синові або дочці до розставання, щоб не викликати в них почуття обману і зради. Мовчанням ви лише погіршуєте ситуацію, а діти залишаються неготовими до такого серйозного етапу в їхньому житті. Дитячі психологи підтверджують, що зрада і обман не захищають ваше чадо. За їх словами, маленька людина завжди краще справляється з почутою правдою, ніж брехнею або ухилянням з боку батьків. Захищати дитину від гіркої правди – невдячна робота. Вашим завданням, як батьків, є правильно подати правдиву інформацію, а потім допомогти дітям впоратися з почуттями, які вона викличе.

Багаторічний досвід роботи з парами в розлученні навів мене на думку, що подружжю необхідно розробляти «спільний сценарій розлучення», відповідно до якого батьки будуть діяти і однаково розмовляти з дітьми, як сім’я. Якщо ж чоловік і дружина, окремо один від одного, в різний час будуть говорити з дитиною, пояснюючи їй ситуацію і причини розлучення, дитина почує дві різні історії. Ускладнюється подібна модель поведінки тим, що ці історії – найчастіше протилежні, відокремлені версії розлучення однієї і тієї ж пари. Що ж в таких ситуаціях чують діти? Найчастіше це: «Спочатку мама розповіла мені, чому вони розлучаються, а потім прийшов тато і сказав, що все було не так. Я ніяк не зрозумію. Виходить, один з них бреше, але хто? І як їм тепер довіряти?».

Зрозуміло, що під час розлучення у подружжя є власний погляд на те, що відбувається. До того ж, типовою є ситуація, коли одна людина перекладає провину на іншу. Через те, що розлучний процес є неймовірно складною, багаторівневою справою, – як чоловік, так і дружина можуть висловлювати свою точку зору на одну і ту ж правду. Але ж дитина впевнена в тому, що істина є тільки одна. Думка про те, що варіантів може бути декілька, просто не вкладається в голові більшості дітей через їх вік. Для цього потрібно досягти певного рівня абстрактного мислення, чого в дитячому віці зазвичай не відбувається (хіба що ми говоримо про старших підлітків). Так, щоб допомогти дітям звикнути до думки про розлучення батьків, найкраще подати їм одну і ту ж історію з вуст обох батьків.

Ідея розповідати дітям історії про розлучення сягає корінням у глибоку давнину – до традицій читання казок на ніч. Діти люблять розповіді. Їм подобається слухати про те, як ви познайомилися і одружилися, як вони народилися і розвивалися. Більшість дітей просять розповідати ці історії знову і знову, поки вони маленькі. Розповідання казок – це потужний ритуал, який зміцнює відносини в родині і суспільстві.

Комусь пропозиція розповідати дітям історію про розлучення може здатися дивною. Насправді ж, вона викликає довіру. Найкраще, якщо очима дитини розлучення буде розглядатися не як розпад сім’ї, а як її реорганізація з появою другого житла, де дитина буде проводити час з одним із батьків. Більш того, батьки допоможуть дітям пережити розлучення, якщо будуть заохочувати спілкування і часте проведення часу і з татом, і з мамою в такому реорганізованому сімейному осередку.

Дитині зовсім не подобається ідея, що один із його батьків винний в розлученні і на ньому лежить відповідальність за біль інших членів сім’ї. Дітям не подобається мати «поганого» батька чи матір, вони вважають за краще мати двох хороших. Коли причиною розлучення вважається тільки батько або мати, це негативно позначається на дитині. Її начебто переконують відмовитися від любові до цього з батьків, викликають почуття провини за добре ставлення до «поганого» з батьків й неповаги до «хорошого». Однак якщо обоє батьків однаково несуть відповідальність за розлучення, їхні діти звільняються від ймовірності стати жертвами конфлікту.

Коли я прошу подружжя придумати спільну розповідь про розлучення, багато хто з них спочатку не знаходить в собі сил. Скільки серед нас таких, хто, знехтуваний коханою або раніше люблячою людиною, намагається захистити себе, звинувачуючи іншого в своїх невдачах? Безумовно, розлучення – блискуча можливість це продемонструвати. І все ж, коли кожен з батьків опирається спокусі і заради спільних дітей ставить себе вище перекладання провини, є велика ймовірність, що діти легше перенесуть розлучення.

Підходячи до створення спільної історії, ми розглянемо декілька прикладів, як це можна зробити.

Сценарій розлучення №1

Уявіть собі один з найпоширеніших сценаріїв розлучення. Батько і мати протягом декількох років морально віддалялися один від одного. Батько зустрів на роботі привабливу жінку і зав’язав з нею стосунки. Мати дізналася про це, люто відреагувала, викинула його з дому і подала на розлучення.

Мама и папа разводятсяЩо розповідає мати дитині наодинці? Мама і тато розлучаються, тому що тато обманював і зраджував мамі. Вона може додати, що тато проводив весь час на роботі, замість того, щоб бути вдома з дітьми, а вона звалювала всю відповідальність за будинок і сім’ю на свої плечі.

Батько, ймовірно, розповість дітям, що мама ось уже два роки не проявляє до нього ніяких почуттів; очевидно, що вона більше його не любить, і він втомився від спроб заслужити її любов. Тому він, врешті-решт, вирішив розірвати відносини. Він додасть, що дуже злиться на матір за те, що вона довела сім’ю до розпаду і позбавила дітей батька.

Звичайно, це два вірних способи опису розлучення, оскільки кожен з батьків представляє свою правду. Однак якби діти почули ці дві історії, вони б відчули обурення і злість.

«Спільна розповідь» про це розлучення могла би звучати приблизно так: «Ми одружені вже 13 років, і обоє дуже сильно любимо вас, наших дітей. Ми любили один одного, і до сих пір піклуємося одне про одного. Але минув час, і ми обоє зрозуміли, що між нами більше немає тієї любові, яка буває у інших мам і тат. Ми вже давно не щасливі разом, хоча дуже старалися все налагодити. З нами навіть спілкувався сімейний консультант, але нічого не вийшло. Мама з татом дуже старалися полюбити один одного знову, але у нас нічого не виходить. Кожен з нас відчуває, що краще нам жити окремо. Так ми зможемо бути щасливішими людьми і кращими батьками для вас. Ми, як і раніше, будемо про вас дбати, і ви будете регулярно проводити час з кожним із нас, просто в різних будинках».

Сценарій розлучення №2

За іншим розлучним сценарієм, мати відчуває надмірний контроль і злість з боку батька, його жахливе невдоволення її подругами, відсутність проявів любові до чоловіка. До того ж, він проводить майже весь свій час не вдома.

Між ними постійно, протягом довгих років, виникають конфлікти на очах у дітей. Мати відчуває себе ізольовано і самотньо, у неї з’являються власні соціальні інтереси, і вона, нарешті, подає на розлучення.

Що розповідає мати дитині наодинці? Ймовірно, це: «Твій тато занадто довго намагався контролювати моє життя, і він страшенно мене образив. Він не дозволяє мені робити те, що я хочу, і завжди намагається вказувати, що мені робити. Всі ви знаєте, як він постійно затіває зі мною сварки. Ви, діти, і я – ми кидаємо батька, і більше не будемо скакати під його дудку».

Совместный рассказ об этом разводеПро що наодинці з дітьми каже батько? «Насправді, ваша мама більше не хоче бути мамою. Вона просто хоче розважатися з подругами, влаштовувати вечірки, аби не піклуватися про вас. Вона хоче зі мною розлучитися, тому що просто не бажає більше бути відповідальною дорослою жінкою. Я намагався змусити її почути мої слова і схаменутися. Мені дуже хочеться, щоб вона вас не кидала, діти. Тоді ми були б справжньою родиною!».

Спільна розповідь про це розлучення могла би звучати приблизно так: «Ми вже досить довго відчуваємо себе нещасними. За весь час, що ми провели разом, ми віддалилися один від одного, у нас змінилися інтереси. Ми більше не робимо один одного щасливими, живучи разом і, як ви знаєте, коли ми сходимося, то тільки лаємося, знаючи, що ви, діти, це ненавидите. Ми вирішили, що нам буде краще жити окремо. Ми перестанемо сваритися, і станемо щасливішими, кожен в своєму домі. Незважаючи на це, ми обоє досі вас любимо і ми з татом/мамою дозволяємо вам як і раніше любити нас обох, навіть якщо між нами вже немає настільки сильних почуттів, які дозволяють батькам бути разом».

Отже, батьки повинні пояснити дітям основні причини розлучення, не вдаючись при цьому до подробиць шлюбних відносин. Якщо батьки дійсно бажають зменшити страждання дітей від того, що вони потрапили до пастки недовіри, навіть в найскладніших і болісних випадках розставання, мати і батько знайдуть спосіб розповісти дитині спільну історію розлучення. Це розповідь, в якій немає «поганого з батьків» – є батько і мати, які, кожен по-своєму, будуть продовжувати розвивати довірчі відносини з дитиною. Конкретні фрази, використані у вказаних вище сценаріях, є лише моделлю вашої поведінки. Звісно, ви повинні самотужки підшукати відповідні слова, які все ж будуть висловлювати ідею того, що ви прийняли обопільне мирне рішення.

Після того, як ви розповісте дітям спільну історію про розлучення, ви повинні пояснити їм настільки детально, наскільки це можливо, як вони будуть жити далі: якими будуть їхні щоденні обов’язки, і як вони будуть розподіляти час на кожного з вас. Якщо ви поки не можете встановити чіткий графік зустрічей з дітьми після розлучення, переконайте сина або дочку в тому, що ви обов’язково попрацюєте над цим питанням і дасте їм знати, щойно все владнається.

ЯК СКАЗАТИ ДІТЯМ ПРО РОЗЛУЧЕННЯ:

  1. Повідомте дітям про розлучення заздалегідь, щойно з’явиться можливість.
  2. Говорити з дітьми повинні обоє батьків. Якщо у вас не одна дитина, краще буде поговорити з усіма разом. Так вони відчуватимуть підтримку один одного і сімейного зібрання, на якому буде обговорюватися ця важлива новина. Виберіть спокійний час доби, коли ніщо не буде вас відволікати, і комфортне, звичне місце, наприклад, ваш дім.
  3. Залежно від віку дитини, підбирайте зрозумілі слова і вирази. Говоріть з молодшими дітьми повільно і простими словами. Зі старшими спілкуйтеся, як дорослі люди.
  4. Виділіть досить багато часу, щоб встигнути відповісти на всі питання, які можуть задати вам діти про те, що буде далі після розлучення. Не повідомляйте про розлучення за годину до ділової зустрічі, конференц-дзвінка, відвідування стоматолога чи тренування з футболу. Нехай у вас залишається кілька годин незапланованого часу після цієї розмови.

 

Навіть якщо батьки не працювали спільно над своїм шлюбом, але намагаються бути заодно під час розлучення, так буде краще для дітей. Пам’ятайте, навіть якщо перше бажання всіх дітей під час розлучення (що мама і тато знову будуть разом) неможливо здійснити, то їх друге бажання (що мама і тато будуть все мирно вирішувати) можна виконати. Все у ваших руках. Будь ласка, постарайтеся зробити це, заради ваших дітей. Почніть зі спільною історії розлучення.[/column]

Адвокат з розлучень

Телефонуйте – ми з задоволенням відповімо на всі ваші питання.
+38(‎067) 455-35-29; ‎+38(‎050) 904-51-03; +38(‎093) 25-25-561; чи пишіть нам – будемо раді допомогти: advokat@oap.kiev.ua

Заказ послуги онлайн 24/7

ОТРИМАЙТЕ КОНСУЛЬТАЦІЮ АДВОКАТА
З РОЗЛУЧЕНЬ