Як правильно скласти і оформити шлюбний договір

ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР ВІД “А до Я”

Наш офіс працює без вихідних. Зв’яжіться з нашим сімейним адвокатом, телефонуйте за вказаними нижче телефонами.

Тел: 067 455-35-29
Тел: 050 904-51-03
Тел: 093 25-25-561
або напишіть нам, будемо раді відповісти: advokat@oap.kiev.ua

Замовлення послуги онлайн 24 години

Якщо подружжя усвідомили, які переваги шлюбного договору і прийшли до обопільної згоди про необхідність укладення такого документа, залишилося тільки зробити цей рішучий вчинок у нотаріуса.

Але перш ніж вирушати в нотаріальну контору, слід самостійно продумати всі істотні умови майбутнього контракту. Жоден юрист або нотаріус не знає особливостей сімейного життя подружжя і їхніх майнових відносин. Адже саме вони ляжуть в основу письмового документа.

Про те, що і як повинно міститися і прописуватися в шлюбному договорі – ця стаття.

Правильне складання і оформлення шлюбного договору

Сімейний кодекс ясно дає зрозуміти: шлюбний договір укладається виключно з метою регулювати майнові відносини в шлюбі. Тому в нього не включаються положення особистого, немайнового характеру (наприклад, подружніх прав і обов’язків) і положення, що стосуються неповнолітніх дітей (наприклад, виховання, місця проживання дітей у випадку розлучення). Це одне з принципових правил складання шлюбного контракту.

Є й інші правила:

  • Шлюбний договір повинен мати письмову форму і підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню;
  • Право укладення шлюбного договору належить парам, які планують вступити в шлюб і сімейних парах;
  • Вступ шлюбного контракту в законну силу залежить від того, коли він укладений. Якщо його уклали майбутні подружжя до вступу в шлюб, він придбає юридичну силу в момент державної реєстрації шлюбу. Якщо договір уклали законні чоловік і дружина, він вступить в законну силу відразу після підписання;
  • В шлюбний договір можуть бути внесені зміни за взаємною згодою сторін. Порядок внесення змін повинен бути зазначений у самому договорі. Зміни до договору повинні бути оформлені письмово і нотаріально посвідчені, як і сам договір;
  • Шлюбний контракт може бути розірвано сторонами в одно – або двосторонньому порядку на підставах, які повинні бути визначені у самому договорі (наприклад, при порушенні однією із сторін умов документа);
  • Шлюбний договір не повинен містити низку положень (обмежують права сторін, що регулюють немайнові сторони взаємин), інакше він вважатиметься недійсним;

За допомогою шлюбного договору можна визначити режим власності подружжя, розділити зобов’язання за кредитами, встановити порядок розподілу сімейних доходів і передбачити інші нюанси майнових відносин.

Що входить в шлюбний договір і що в ньому може бути прописано?

Майнові правовідносини у родині – сфера досить широка. До неї відносяться порядок придбання, використання та розпорядження майном, права власності на майно, доходи та витрати, одержання і виплата кредитів, розділ майна і боргів у разі розлучення і ще багато чого.

Укладення шлюбного договору – це спосіб надати наявним в сім’ї майновим відносинам документальну форму, а також передбачити всі майнові відносини, які ймовірно можуть виникнути в майбутньому (наприклад, спільне право власності подружжя на квартиру, яка є у них в даний момент, і роздільне право власності на нерухомість, яка буде придбана надалі).

Детальніше обговоримо, що і в якій формі може бути передбачено в шлюбному договорі.

Вступна частина

Офіційний документ складається за певними правилами. Насамперед, він повинен мати структуру, тобто складатися з окремих, але логічно пов’язаних між собою елементів – вступної, основної та завершальної частини.

Вступна частина або преамбула договору містить такі дані:

  • Найменування документа: «Шлюбний договір»;
  • Місце укладання договору: місто, область, країна;
  • Дата укладення договору (датою укладення договору вважається дата нотаріального засвідчення договору у нотаріуса та внесення його реєстраційних даних реєстру);
  • Сторони договору: Ф. В. О. чоловіка й дружини, паспортні дані сторін (дата народження, місце народження, адреса реєстрації);
  • Мета, законна підстава укладення договору.

Основна частина

Основна частина шлюбного договору, зазвичай, являє собою кілька розділів, які у вигляді окремих статей і пунктів регулюють положення окремого виду майнових відносин.

Розглянемо докладніше, що може бути прописано в кожному з розділів основної частини .

  1. Режим майна

Подружжя мають право визначити для свого майна будь-режим власності: спільний, роздільний. Як правило, на практиці застосовується поєднання декількох варіантів.

Наприклад, для нерухомого майна подружжя визначають режим спільної власності. Квартири, будинки та дачі, автомобілі – загальні. Частки у спільному майні можуть бути як рівними, так і не рівними (наприклад, чоловіку – третина, дружині – дві третини) Для рухомого майна, наприклад, побутова техніка, може бути визначений режим роздільної власності. Скажімо, комп’ютер, холодильник належить чоловікові, а пральна машина, праска і мультиварка – дружині. Тут важливо вказати, за яким принципом відбуватиметься розділ майна між власниками. Наприклад, в залежності від того, на чиї кошти купувалася річ, на чиє ім’я було оформлено, ким використовувалася річ у повсякденному житті (нерозумно чоловікові претендувати на жіночі ювелірні прикраси або хутряні шуби).

Якщо мова йде про вже існуючому майно, не буде зайвим навести повний перелік з докладним описом кожного. Так, для земельної ділянки слід вказати місце знаходження, площа, цільове призначення, кадастровий номер. Для автомобіля – марку і модель, рік випуску, державний номер.

Якщо подружжя планують купувати квартиру в кредит, важливо вказати це в шлюбному договорі, а також описати права на неї подружжя, розміри часток, обов’язки по оплаті кредитних платежів.

2. Права та обов’язки сторін договору за взаємною змістом.

Як правило, шлюбний контракт містить положення утриманні чоловіком і дружиною один одного. Хоча обов’язок утримувати чоловіка у разі втрати працездатності та потребу передбачена в законі, цей документ може розширити коло аліментних прав та обов’язків подружжя по відношенню до одного. Наприклад, передбачити більше підстав для отримання матеріальної допомоги – не тільки непрацездатність (втрата можливості працювати через інвалідність) і потреби (низький рівень доходу, що не задовольняє матеріальні потреби), але і важкі життєві обставини, хвороби, цілеспрямовані наміри (навчання у внз) та інші підстави.

3. Доходи подружжя

За законом не тільки майно, придбане в шлюбі, є спільною власністю подружжя, але і доходи кожного з подружжя є загальними.

Але у шлюбному договорі можна передбачити інший спосіб розподілу доходів. Наприклад, вказати, що доходи кожного з подружжя є його особистою власністю, якою він має право розпоряджатися на свій розсуд. Чи передбачити, що основний дохід кожного з подружжя (наприклад, зарплата за основним місцем роботи) є загальною, а додатковий заробіток – особистою власністю.

4. Порядок несення витрат

Раз вже подружжя розподіляють доходи один одного, варто окремо поговорити і про витрати. Причому можна врегулювати всі види витрат, включаючи придбання нерухомості, погашення боргів, побутових витрат та повсякденних витрат.

В договорі можна передбачити права та обов’язки подружжя по видатках:

  • хто буде нести витрати на придбання нерухомості, автотранспорту, меблів та побутової техніки;
  • кому належить оплачувати навчання дітей;
  • хто візьме на себе витрати з поточного або капітального ремонту житла;
  • На кого з подружжя ляже оплата техобслуговування і ремонту автомобіля;
  • хто буде нести витрати на оплату комунальних послуг;
  • хто буде оплачувати сімейні відпустки, подорожі, розваги та відпочинок.

У шлюбному договорі може бути зазначено, що всі витрати несе один з подружжя або їх обох. Як правило, витрати покладаються на подружжя пропорційно їх доходах або часткам у майні.

  1. Порядок погашення боргів

Шлюбний договір – відмінний спосіб врегулювати можливі або наявні фінансові труднощі, зокрема борги.

Наприклад, якщо в ньому передбачений роздільний режим власності на майно, можна вказати, що кожен з подружжя несе свої боргові зобов’язання сам. Якщо передбачено режим спільної власності подружжя може визначити порядок участі кожного з них у виконанні спільних боргових зобов’язань. Наприклад, пропорційно часткам подружжю у майні.

  1. Шлюбний договір і іпотека

Якщо сім’я планує придбати квартиру в іпотеку, незайвим буде укласти шлюбний контракт.

Особливо, якщо подружжя оплачують початковий внесок нерівними сумами грошей, якщо погашення іпотеки відбувається засобами одного чоловіка, а другий чоловік утримується від виплат або робить менші платежі. У цьому разі В договорі слід передбачити, що право на більшу частку у власності буде належати тому з подружжя, хто брав участь в її оплаті великими сумами.

А якщо кредит буде виплачувати тільки один чоловік – він і буде єдиним власником квартири після виплати кредиту. Ще один варіант — право на іпотечну нерухомість буде належати тільки одному з подружжя, а другий отримає компенсацію своєї частки в грошовому виразі із зазначенням суми.

У документі бажано деталізувати порядок оплати кредиту: хто, в якому розмірі, в які терміни повинен робити перший внесок і кредитні платежі. Важливо вказати розмір часток, що належать кожному чоловікові.

Якщо ж контракт укладається тоді, коли вже іпотечний кредит вже взято і у подружжя є кредитні зобов’язання, набуте майно і борг перед банком є спільним законом. Щоб змінити ці умови допомогою шлюбного договору потрібно отримати згоду банку та внести відповідні зміни в іпотечний договір. Треба зізнатися, банки дуже рідко і неохоче йдуть на цей крок.

7. Майно, яке буде передано кожному при розлученні.

Ділити так ділити! Раз вже мова йде про розділ майна, доходів і витрат під час шлюбу, доцільно подумати про те, як відбуватиметься поділ у разі розлучення.

Важливо враховувати, що при розлученні буде ділитися не тільки те майно і ті зобов’язання, які були у подружжя на момент укладення договору, але і ті, які були придбані за час шлюбу.

Якщо подружжя встановили роздільний режим майна, все дуже просто: кожному з них залишиться. Якщо діє режим спільної часткової власності, ділити майно потрібно у відповідності з розміром часток. Якщо є принципові положення (наприклад, при будь-яких «розкладах» машина залишається у чоловіка), їх слід вказати.

Заключна частина

Тут повинні бути передбачені такі положення:

  • відповідальність за порушення умов шлюбного договору;
  • правила внесення змін у шлюбний договір;
  • підставу для одно – і двостороннього розірвання шлюбного договору;
  • строк дії договору, строк дії окремих положень договору;
  • дата вступу договору в законну силу.

Завершення офіційного документа — реквізити і підписи подружжя.

Що не може фіксуватися у шлюбному договорі

Існують положення, які ні за яких обставин не повинні включатися в шлюбний договір, оскільки це суперечить закону та може призвести до недійсності договору. Такими положеннями є такі:

  • обмеження законних прав та свобод людини (право на трудову діяльність, свобода вибору місця проживання, право на отримання освіти, право на вибір сфери професійної діяльності). Наприклад, не можна зобов’язати дружину відмовитися від можливості вчитися і працювати, зобов’язати вести домашнє господарство і самостійно виховувати дітей. Не можна вимагати від чоловіка у випадку розлучення покинути рідне місто і ніколи не повертатися.
  • Відмова від права на захист своїх законних прав і свобод, в тому числі, через суд.
  • Немайнові сторони взаємин подружжя. Наприклад, обов’язок дарувати квіти по святах, зберігати подружню вірність, не вживати алкоголь.
Важливо! Хоча неможливо передбачити в шлюбному договорі умови немайнового характеру, можна передбачити їх майнові наслідки. Наприклад, зобов’язати чоловіка виплатити грошову компенсацію за витрачені на алкоголь кошти сімейного бюджету, відшкодування моральної шкоди за побої або зради;
  • Права та обов’язки батьків по відношенню до дітей (крім розподілу витрат на їх утримання). Шлюбний договір – не той документ, де визначається порядок виховання дітей, правила спілкування батьків з дітьми, місце проживання дітей у випадку розлучення. Ці питання підлягають врегулюванню в угоді, укладеній при розлучення через суд. Максимум, про що може йти мова у шлюбному договорі стосовно дітей – хто і як буде нести витрати на їх утримання (оплачувати навчання, лікування, купувати одяг та взуття тощо);
  • Обмеження законних прав непрацездатного чоловіка. За законом, якщо один з подружжя стає непрацездатним (набуває інвалідність) і потребує матеріальної допомоги, має право на аліменти від другого з подружжя. Шлюбний договір не може позбавити цього права;
  • Визначення порядку розпорядження майном у разі смерті одного з подружжя. Для цього існує заповіт.

Плануєте скласти шлюбний договір?
Вже підписали контракт і необхідна порада?

Шлюборозлучний адвокат c задоволенням відповість вам прямо зараз! Почати розмову.
+38(067) 455-35-29; +38(050) 904-51-03; +38(093) 25-25-561; або напишіть нам, будемо раді відповісти: advokat@oap.kiev.ua

Замовлення послуги онлайн 24 години

ОТРИМАЙТЕ КОНСУЛЬТАЦІЮ