У випадку, коли боржник не віддає своєчасно борг, на майно, яке є спільною власністю подружжя, може бути накладено стягнення. Це складає певні ризики для сім’ї, бо законом передбачена спільна відповідальність подружжя за боргами. Тому, якщо чоловік чи жінка стали «залежними» від боргів, часто звертаються до кредиторів та не квапляться з віддаванням кредиту, мають залежність від азартних ігор та т.п., другому з подружжя слід завчасно захистити свої права та уникнути ризиків.
В Законі України «Про іпотеку» зазначено, що на предмет іпотеки можливий перехід права власності: зміна іпотекодавця на іншу особу, яка отримує всі права і несе всі обов`язки свого попередника за іпотечним договором у тому обсязі та на тих самих умовах, які існували від початку укладання іпотечної угоди. Керуючись цим, можна внести зміни в іпотечний договір щодо зміни іпотекодавця та не відкладати розподіл іпотеки надовго.
Згідно норм чинного законодавства, поділ майна подружжя при розлученні проводиться за принципом рівності часток, тобто кожен, і чоловік, і дружина, мають право на 50 відсотків майна. Побутові речі поділити не складно, а ось з автомобілем – проблеми, бо його неможливо поділити на дві частини не завдавши шкоди подальшому використанню за призначенням. Щоб уникнути цього, з юридичної сторони всі автотранспортні засоби признаються річчю неподільною, тому автомобіль після розірвання шлюбу залишається у власності одного з подружжя.
На перший погляд – декілька зрозумілих кроків, але в законодавстві дуже багато правил та особливих моментів, які слід враховувати для кожної ситуації окремо. Придбана квартира, подарована, обтяжена іпотекою, приватизована на одного чи обох з подружжя – для кожного випадку свої нюанси. Розібратися самому дуже важко, тому краще довіритись досвідченому в сімейних справах адвокату.
До спільного майна відносяться всі придбання подружжя, зроблені в шлюбі, доходи (зарплата, пенсія) кожного, професійні приладдя (оргтехніка, музичні інструменти), а також до цієї групи можуть належати гонорари та виграші.
Держава передбачає багато пільг та привілей для них: щомісячна матеріальна допомога, пільги в сфері праці, оплати за користування житлом, оподаткування. Але все ж таки державної допомоги недостатньо для повноцінного забезпечення потреб дитини, тоді як частина доходу біологічного батька могла б значно покращити становище. Чи може мати-одиначка подати на аліменти на дитину і як це зробити?
СК України захищає також права на матеріальну допомогу того з подружжя, хто цього потребує. Наприклад, вагітна дружина. Чоловік має забезпечувати її до пологів, а потім – і її, і дитину до того моменту, доки малечі не виповниться 3 роки (при проживанні з матір’ю), і для цього не потрібно додаткового судового рішення.
