Присудження та порядок стягнення аліментів в Україні

Наш офіс працює без вихідних. Щоб почати процедуру розлучення подружжя зв’яжіться з нашим сімейним адвокатом, телефонуйте за вказаними нижче телефонами.

Тел: +38 067 455-35-29
Тел: +38 050 904-51-03
Тел: +38 093 25-25-561
або напишіть нам, будемо раді відповісти: [email protected]

Viber, WhatsApp, Telegram

Замовлення послуги онлайн 24 години

 

Створення сім’ї для кожної людини є важливим кроком, а народження дитини – це відображення почуттів чоловіка та жінки одне до одного. Але подружнє життя не завжди виявляється саме таким, як хотілося б парі, і в певний момент колишні закохані можуть вирішити розлучитися. Аби юридично завершити відносини, потрібно не лише подати заяву у відповідну інстанцію та поділити майно, а й врегулювати питання, пов’язані з утриманням сина чи доньки. Діти не винні у розриві батьків та мають право на гідні умови життя й розвитку, і кожен з дорослих несе відповідальність за їх забезпечення.

Аби захистити права малечі законодавство передбачає сплату аліментів тим з батьків, хто мешкає окремо, при цьому розмір, форма та тривалість виплат можуть суттєво відрізнятися. Дуже часто мирним шляхом вирішити фінансові питання не вдається, тому справа доходить до суду. Розглянемо, яким чином призначаються аліменти в нашій країні та за кордоном.

Головне, що потрібно знати про присудження аліментних виплат

Основою для створення шлюбу, як зазначено в ст. 51 Конституції Україні, є вільна згода учасників союзу. При цьому жінка з чоловіком рівні у своїх подружніх правах та обов’язках, зокрема, це стосується забезпечення дитини до 18 років (в окремих випадках довше). В свою чергу, дорослий син чи донька зобов’язуються державою опікуватися батьками у разі їх непрацездатності, хоча такі випадки присудження аліментів поодинокі – зазвичай, мова йде про сплату коштів на утримання неповнолітніх хлопчиків та дівчат.

Держава охороняє батьківські та материнські права, а також захищає сім’ю й дітей, що серед іншого проявляється у призначенні регулярних грошових виплат на малюків. Після закінчення шлюбних відносин колишнє подружжя або хтось один звертається до суду з відповідним проханням. Представник судової влади схвалює рішення щодо призначення щомісячних платежів на дитину у грошовій формі. Втім, пара може домовитися про завчасне припинення матеріального обов’язку. Інколи кошти стягуються за рахунок майна, якщо є значна заборгованість та немає інших способів отримання грошей.

Щоб вирахувати розмір платежів, суд вивчає надані сторонами документи, вислуховує обидві сторони та приймає рішення, враховуючи:

• фінансове становище та загальний стан здоров’я малюка, наявність хронічних захворювань чи інших проблем із самопочуттям, які потребують додаткових коштів;
• матеріальне забезпечення та стан здоров’я того з батьків, хто визначається платником аліментів;
• додаткові фінансові обов’язки майбутнього платника – мова йде про забезпечення інших дітей, батьків чи нової дружини або чоловіка;
• наявність та кількість грошових коштів та/або майна (рухомого чи нерухомого);
• невідповідність між витратами та отриманими доходами – суд обов’язково візьме до уваги, якщо ви зможете підтвердити, що платник витратив суму, яка перевищує 26840 грн., та не може довести, звідки отримав ці гроші. Зокрема, це може бути придбання дороговартісної техніки, автомобіля або нерухомості;
• інші моменти, які можуть вплинути на фінансові взаємовідносини між колишнім подружжям.

У випадку, коли той з батьків, що постійно не опікується дитиною, мігрує за кордон та не планує повертатися, при цьому в обраної ним країни немає договору з Україною щодо надання правової допомоги, варто потурбуватися про завчасне врегулювання питання щодо сплати аліментів. Якщо відносини нормальні, то батько або мати сплачує усю суму до повноліття сина чи доньки за попередньою домовленістю. А ось коли виникає конфлікт, тоді доводиться звертатися до суду.

Досить зручним способом вирішення грошового питання між батьками є укладання спеціального договору у письмовій формі, де чітко прописується, коли, скільки та на яких умовах будуть сплачуватися кошти на неповнолітнього. Для посвідчення документа потрібно звернутися до нотаріуса, також від нього можна отримати виконавчий напис, якщо платник порушить встановлені умови.

Що стосується розміру виплат, то закон встановлює, що коштів має вистачати, аби дитина могла гармонійно та всебічно розвиватися. Наразі сума має бути не менше половині прожиткового мінімуму на дитину певної вікової категорії (цей показник щороку встановлює держава).

Питання сплати аліментів вирішуються в залі суду після подання одним чи обома батьками відповідного позову. В заяві позивач може зазначити, яким чином хоче отримувати кошти, хоча суд може обрати інший варіант. Наразі передбачені виплати у твердій грошовій сумі або у вигляді частки доходу/заробітку того з батьків, що мешкатиме окремо від дитини. Рішення приймається після вислуховування обох сторін та свідків, визначення та вивчення істотних обставин справи, аналізу наданих доказів та проведення (якщо треба) додаткових процедур. Потім за запитом когось із подружжя є можливість змінити встановлений розмір платежів – причиною для подання позову може стати поява нових утриманці, втрата роботи тощо.

Суттєві нюанси, на які варто зважати і позивачу, і відповідачу:

• жінка або чоловік, що проживає з сином чи донькою, може отримати 25% від доходу платника за одну дитину, 33% за двох або 50%, якщо дітей три і більше;
• встановлено максимальний розмір виплат – 10 прожиткових мінімумів на малюка чи підлітка;
• у разі призначення за заявою матері чи батька виплати фіксованої кількості грошей треба розуміти, що ця сума буде індексуватися;
• під час розрахунку аліментів до уваги береться той перелік доходів, що зазначений у постанові Кабміну №146 від 26.02.1993 року.
• законом передбачається можливість законного представника неповнолітнього звернутися до суду заради отримання аліментів, розмір яких становитиме не менше половині прожиткового мінімуму для дитини відповідної вікової групи.

Користуйтеся консультацією: З ким буде проживати дитина після розлучення батьків

Додаткові витрати: коли та яким чином їх сплачувати

Незважаючи на бажання держави забезпечити малюкам належні умови зростання, призначених судом виплат зазвичай не вистачає. До того ж, у будь-який момент можуть з’явитися непередбачувані обставини (травмування, хвороба, можливість оздоровлення тощо), які потребують чималих коштів, які не передбачені аліментами. У таких випадках батько чи матір, навіть у тому разі, якщо їх не зобов’язали в судовому порядку сплачувати гроші на утримання дитини, мають брати участь у додаткових витратах. Платежі можуть здійснюватися на постійній основі, через певні проміжки часу або разово. Краще за все, якщо питання батьки вирішать власними силами, але домовитися вдається не завжди – тоді єдиним виходом стає звернення до суду. Перед винесенням вердикту суддя враховує усі обставини.

Жінка або чоловік, які проживають з отримувачем аліментів, повинні враховувати, що орган опіки та піклування може провести перевірку (за власною ініціативою або за письмовим прохання платника) у разі наявності сумнівів щодо цільового використання коштів. Якщо підозри підтвердяться, то є можливість в судовому порядку зменшити суму додаткових витрат та аліментів або змінити порядок їх сплати, а саме – зробити запит на перерахування частини коштів на особистий рахунок сина чи доньки, що спеціально для цього відкривається у Державному ощадному банку України.

При використанні грошей на утримання малюка варто враховувати наступне:

• держава зобов’язує витрачати кошти виключно на потреби сина або доньки;
• аліменти вважаються власністю саме дитини, хоча й перераховуються на ім’я одного з батьків;
• додаткові витрати мають витрачатися за цільовим призначенням;
• навіть неповнолітній дитині надається право впливати на те, як витрачаються аліменти;
• ЦКУ визначає право неповнолітнього громадянина на особисте отримання та розпорядження коштами на своє утримання.

Користуйтеся консультацією: Як стягнути аліменти з безробітного?

Що потрібно зробити, аби припинити сплачувати аліменти?

В окремих випадках колишньому подружжю зручніше розібратися з питанням сплати аліментних платежів до досягнення сином чи донькою повноліття. Таку можливість дає укладання договору, згідно з яким замість сплати щомісячних відрахувань платник передає у власність нащадка певне майно, тим самим позбавляючись від обов’язку утримувати його. Мова йде земельну ділянку, будинок, квартиру тощо. Угода укладається письмово та посвідчується в нотаріальній конторі, а права передаються новому власнику одразу після того, як документ реєструється відповідно до норм чинного українського законодавства. Діти від 14 років мають приймати участь у вирішенні формальностей.

Під час закріплення права на припинення виплати аліментів можна визначити набувачем не лише дитину, але й жінку/чоловіка, з котрим мешкає дитина – в такому разі оформлюється право спільної власності на нерухомість. В свою чергу, батько чи матір, які лишаються жити з неповнолітнім, беруть на себе зобов’язання фінансово його забезпечувати. Якщо ця або інші умови договору не будуть дотримані, то його можна розірвати за запитом минулого власника майна. Також документ може визнаватися недійсним в судовому порядку, якщо офіційно визнається, що платник на є батьком малюка, доказом чого є виключення його ФІО з актового запису про народження дівчинки чи хлопчика. В цьому разі право власності повертається до відчужувача. Такі справи досить складні та тривалі, а успіх справи багато в чому залежить від компетентності юриста.

Зазначимо, що припинення сплати аліментів за рахунок передачі майнових справ не означає зникнення обов’язку щодо участи у додаткових витратах. Є ще один момент – на отримане неповнолітнім майно неможливо зробити стягнення, а відчуження можливе лише після перевірки та отримання відповідного дозволу від органів опіки та піклування. Варто проконсультуватися з юристом перед підписанням договору, аби в майбутньому не виникало ускладнень.

Користуйтеся консультацією: Аліменти на дитину в Україні станом на 2024 рік

Врегулювання проблеми несплати аліментів

Відраховувати гроші на забезпечення дітей мають усі батьки, яким призначені подібні виплати, незважаючи на те, чи отримують вони дохід в рідній країні або за кордоном. Визначення заборгованості у разі необхідності сплати частки заробітку відбувається з урахування фактично отриманих коштів з того моменту, як платник перестав виконувати свій обов’язок перед сином чи донькою.

В наступних випадках розрахунок боргу здійснюється на основі середньої зарплати за місцем проживання платника або регіоном, де було винесене рішення щодо призначенні аліментних платежів:

• батько зареєстрований як ФОП-спрощенець;
• в період формування заборгованості людина не працювала;
• дохід був отриманий в державі, з якою Україна не підписувала договір щодо взаємної правової допомоги.

Якщо одержувач має інформацію, що колишня дружина або чоловік в зазначений період отримував кошти за кордоном, то він може звернутися із заявою, щоб суму перерахували. Обчисленням суми може займатися приватний або державний виконавець чи суд, якщо між подружжям виникнуть суперечки.

Якщо доведено, що винуватцем несплати є саме платник, то інший з батьків має право на отримання пені, розмір якої складає 1% від заборгованості за кожен день прострочення до того моменту, як суд винесе рішення про стягнення неустойки, чи боржник не поверне потрібні кошти. Максимальна пеня становить 100% від суми боргу. При цьому існує можливість зменшення кінцевої суми за наявності певних сімейних обставин чи поганого матеріального стану платника. У разі недосягнення батьком 18-річного віку пеню не призначають. Отримати право не сплачувати борг частково або в повному обсязі платник може після звернення до суду з відповідною заявою та пояснення причини. Ухвалити подібне рішення суддя може у разі доведення розвитку тяжкої хвороби, отримання каліцтва тощо.

Покарання існує також за несвоєчасну сплату додаткових витрат. Невиконанням обов’язку вважається відсутність виплат у той строк, що визначив суд або договір, укладений між колишнім подружжям. Якщо строк неможливо встановити, то його відраховують через тиждень після того, як одержувач коштів звернувся до платника, самостійно оплативши його частку додаткових витрат. Боржнику в такій ситуації потрібно буде повернути гроші, враховуючи індекс інфляції, а також 3% річних від розміру боргу.

Особливості стягнення аліментних платежів в Україні

За тим, аби усі батьки своєчасно та повністю сплачували кошти на дітей, навіть у тому разі, коли не хочуть це робити, слідкують представники органів державної виконавчої служби. Саме вони здійснюють примусове стягнення аліментів у разі отримання звернення від отримувача, якому попередньо потрібно отримати наказ чи виконавчий лист. Ці документи надаються судовим органом та містять інформацію про те, що певна особа має надати стягувачу ту чи іншу суму на утримання сина чи доньки. На основі такого листа або наказу відкривається виконавче провадження.

Окрім того, якщо стягувач хоче отримати виплати на малюка, то йому потрібно скласти та надати заяву про виконання рішення в примусовому порядку. В цьому документі має бути вказано, що боржник самостійно не виконав покладені на нього фінансові обов’язки. Також в заяві повинні міститися реквізити для перерахування грошей та інша інформація, яка може бути потенційно корисною для представників влади під час стягнення коштів. Зазвичай вказують, де людина працює, яке майно їй належить, де може проживати, який має номер мобільного тощо;

Обов’язковими є відомості щодо того, коли саме виникла заборгованість. Справа в тому, що деякі платники роками справно передають гроші на малюка, але потім платежі припиняються. Тут варто відзначити, що максимальний термін, за який можна повернути заборгованість за аліментами, складає 3 роки з того моменту, як подається відповідний виконавчий документ. Це правило прописується в Інструкції Мін’юсту України № 512/5 від 2 квітня 2012 року. Виключення складають випадки, коли невідомо, де перебувають батько чи матір, через що стягувати гроші нема з кого. Тоді борг можна отримати за весь період заборгованості до того дня, як дитині виповниться 18 років.

Задля того, аби прискорити процес отримання аліментів, одержувач може скористатися правом, передбаченим ст. 7 ЗУ № 1404, та надіслати виконавчий документ за місцем працевлаштування боржника. Відправити документ можна не лише фірмі чи установі, але й громадянину чи ФОПу, який є роботодавцем несумлінного батька чи матері. Таким чином, вдається спростити вирішення питання. Окрім виконавчого листа чи наказу потрібно буде надати роботодавцеві заяву із наступними відомостями:

• ФІО боржника;
• реквізити паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу;
• номер банківського рахунку, куди мають бути переказані кошти.

Ст. 70 ЗУ № 1404 покладає на підприємців, фізичних осіб, організації та установи обов’язок відраховувати гроші на утримання дітей своїх працівників, якщо дотримані всі правила подачі заяви, та стягувач надає необхідний виконавчий документ.

У разі, коли дійсно існує борг, чи платник не згоден з його розміром, тому не перераховує належну суму, можна використовувати схему примусового стягнення платежів.

Аліменти можуть перераховуватися не лише з заробітної плати, але й з пенсії, стипендії чи інших доходів. Сума розраховується після відрахування ЄСВ, воєнного та інших зборів, а також податків. Є обмеження для пенсіонерів – від пенсії на забезпечення утриманців можна відраховувати не більше 50%. Не більше 70% від зарплати передається на дітей до 18 років, якщо людина знаходиться на виправних роботах. Примусове стягнення половини доходу можливе за наявності від трьох дітей та заборгованості з перерахування грошей на їх утримання. Розповсюдженим способом вирішення питання з минулими боргами є погашення частини або всієї суми за допомогою майна.

Виконавчий орган повідомляє роботодавця щодо необхідності примусового відрахування певної суми з заробітку боржника, надсилаючи йому відповідну постанову. Надалі події можуть розвиватися таким чином:

1. Компанія, установа, ФОП тощо повертає виконавчий документ, поставивши відмітку щодо перерахування потрібної суми стягувану, якщо відсутня заборгованість.
2. Представники виконавчої служби у письмовому вигляді сповіщають отримувача коштів щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів та інформують, яким чином він можна діяти далі, коли платежі не поступають. В такому випадку передбачається подання позовної заяви до суду на роботодавця, якщо саме він винний у несплаті за встановлений термін.

Після подачі заяви щодо отримання частки офіційного доходу ніхто не забороняє здійснювати стягнення на майно несумлінного батька чи матері, але є нюанс – така можливість з’являється тільки після того, як людина не платить більше 3 місяців.

Отримавши запит від стягувача, виконавець робить наступні кроки:

• накладає відповідною постановою арешт на майно боржника, аби він не зміг його сховати чи позбутися якимсь чином;
• починає детальну перевірку майнового становища;
• додає громадянина, що своєчасно не платить аліменти, в автоматизовану базу даних із зазначенням розміру боргу;
• відправляє заявнику лист, де вказані можливі наступні дії – закон в таких випадках надає право звернутися з повідомленням щодо вчинення колишньою жінкою чи чоловіком кримінального правопорушення. Заяву потрібно надавати до органу досудового розслідування – саме там будуть розбиратися у деталях справи, яка стосується ухиленні від фінансових обов’язків.

Деякі боржники недостатньо серйозно відносяться до перерахування коштів та не розуміють в повній мірі наслідків несплати, які можуть бути суттєвими, адже ч. 1 ст. 1 КПКУ визначає ухиляння кримінальним правопорушенням. Відзначимо певні правові нюанси подібних справ:

• заява чи повідомлення щодо ухиляння когось з колишнього подружжя від сплати коштів на неповнолітнього має бути прийнята прокурором, слідчим чи іншим службовцем, яким має відповідні повноваження (ч.2.ст. 214 КПКУ);
• провадження правопорушень, що вказані в ст. 164 ККУ, відбувається, як зазначається в ч.1 ст. 477 КПКУ, в формі приватного обвинувачення. Це означає, що для початку процесуальних дій уповноваженій особі достатньо заяви від потерпілої сторони;
• кожна зі сторін конфлікту має право подати позовну заявку з проханням змінити розмір платежів – тоді розрахунок боргу здійснюється, допоки судовий орган не винесе остаточного рішення щодо збільшення чи зменшення початкової суми.

Платники, які не мають офіційної роботи, тому роблять виплати самостійно, повинні не лише для себе зберігати документи, які підтверджують надсилання коштів, але й надавати їх оригінали чи копії виконавчій службі. Таке правило діє, аби жодна зі сторін не могла ввести державу в оману задля задоволення власних інтересів. Надавати підтверджувальні документи потрібно в той же день або на наступний день, після чого вони додаються до інших матеріалів провадження.

В ст. 19 ЗУ № 1404 прописано також, що колишнє подружжя має звітувати перед виконавцем про сплату заборгованості. Тобто, якщо платник частково чи повністю розрахувався зі стягувачем, то протягом того ж чи наступного дня обидві сторони мають в письмовому вигляді звернутися до компетентного органу з відповідним повідомленням та підтверджувальними паперами.

Користуйтеся консультацією: З якого моменту (дня) нараховуються аліменти на дитину

Яким чином вирішується питання сплати коштів на дітей, якщо платник за кордоном?

Відсутність взаємних претензій (зокрема фінансових) дозволяє колишньому подружжю домовитися щодо того, яким чином вони будуть забезпечувати зростання сина чи доньки. Якщо виникають суперечки, то умови сплати коштів на неповнолітнього визначаються в судовому порядку, і саме суд має право їх змінювати.

Детально про порядок стягнення грошей на утримання однієї чи кількох дітей у випадку від’їзду матері чи батька на ПМП за кордон в країну, що не має домовленостей з Україною щодо надання правової допомоги, можна дізнатися з постанови Кабміну №1203 від 19.08.2002 року. Самостійно розібратися може бути важно, тому за можливості варто проконсультуватися з юристом. Зазначений документ визначає наступні особливості врегулювання питання щодо здійснення аліментних платежів:

1. Коли українець, що має утримувати дитину, змінює місце проживання та обирає державу, що не підписувала з Україною угод щодо правової взаємодопомоги, то він має сплатити суму за весь період до того моменту, коли сину чи доньці виповниться 18 років. Інший варіант – можна підписати з колишньою дружиною/чоловіком договір про передачу права власності на житло чи земельну ділянку, аби офіційно позбутися аліментних зобов’язань. Закон встановлює ідентичні умови для рідних, прийомних батьків, опікунів та піклувальників.
2. У разі небажання платника передавати належну суму, отримувач може звернутися до суду.
3. Заради того, аби батьки в повній мірі виконували свої обов’язки перед дітьми, незважаючи на їх місце постійного проживання, платник має під час звернення до органу внутрішніх справ для отримання закордонного паспорта подати документи, які засвідчують врегулювання питання щодо сплати аліментів. Це може бути заява від отримувача про відсутність вимог щодо фінансових відрахувань на дитину (має бути нотаріальне посвідчення документа), договір про перерахування усієї суми на малюка чоловіку/дружині, нотаріально посвідчена ксерокопія виконавчого документа (постанови), яка засвідчує завершення провадження (коли гроші стягувалися за рішенням суду).
4. Громадяни, які перед отриманням ідентифікаційного документа не змогли вирішити питання, пов’язані з виконанням матеріальних обов’язків перед дітьми, повинні бути готовими до певних обмежень.
5. Під час звернення з клопотанням щодо зміни постійного місця проживання, яке батько/матір подає в консульство чи дипломатичне представництво України за кордоном, він/вона має надати вказані вище документи, аби отримати позитивну відповідь. Наявність неврегульованих моментів може стати підставою для відмови до того моменту, поки всі спірні питання не будуть вирішені.
6. У випадках, коли судове рішення щодо необхідності сплати коштів на утримання неповнолітнього набуває сили вже після того, як платник переїжджає, є можливість отримати від нього одразу всю суму, що складається за платежів до набуття хлопчиком чи дівчинкою повноліття.
7. Питання щодо виплат з батька чи матері, які після винесення рішення про необхідність сплатити всю суму аліментів до 18-річчя дитини продовжують проживати в рідній держави або через певний проміжок часу повертаються додому, вирішується шляхом додаткового судового провадження. В результаті є можливість зміни форми виплат на періодичне стягнення, при цьому враховується, скільки грошей людина сплатила раніше.

Починаючи з 2006 року, а саме – з 19 жовтня, коли почала діяти Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, усі питання щодо подібних відрахувань на дітей вирішуються на основі Інструкції Міністерства юстиції № 121/5, яка була прийнята на основі цього документа 29 грудня 2006 року. Саме Конвенція встановлює регламент визнання та виконання судових рішень, які були прийняті національними судовими органами на території тих країн, які її ратифікували. За відсутності офіційного рішення щодо отримання аліментних виплат, отримувач може звернутися до Мін’юсту з проханням посприяти вирішенню питання, а саме – здійснити передачу паперів до іншої країни, аби була можливість стягнути кошти на утримання сина чи дочки. Цей механізм працює навіть у тому випадку, коли платник має іноземне громадянство.

Надіслання документів задля розгляду по суті справи щодо призначення грошових виплат на малюка потрібне відповідно до пункту 7 Інструкції, якщо:

• немає судового рішення щодо призначення виплат на дитину;
• іноземне законодавство визначає, що такі справи повинні розглядатися за місцем проживання відповідача;
• є потреба у збільшенні чи зменшенні розміру платежів.

Щоб заяву прийняли, вона має бути складена відповідно до додатку 1 до Інструкції. Аби не помилитися, рекомендуємо звернутися до юриста та заповнювати форму разом із ним. Ось що потрібно вказати в заяві, аби справу розглянули:

• паспортні дані боржника, зокрема його сімейний статус (якщо знаєте);
• інформацію про наявне громадянство;
• відомості про те, де останнім часом мешкав батько, де він працював та чим займався;
• перелік майна, яке належить відповідачеві;
• інші відомості, що нададуть можливість пришвидшити процес розгляду справи та задоволення запитів позивача;
• дані, які потрібні уповноваженому іноземному органу для прийняття рішення згідно національного законодавства.

Окрім цього, до письмового звернення потрібно прикласти фотографію несумлінного батька чи матері (якщо маєте) і самого позивача, довідку про доходи, нотаріально посвідчену ксерокопію документа, за яким можна встановити наявність родинних зв’язків платника з отримувачем виплат. Додатково треба надати доручення з посвідкою нотаріуса щодо надання прав діяти від імені заявника в його інтересах.

Надіслати звернення та документи можна, звернувшись до територіального управління юстиції, яке перенаправляє їх в пункт призначення протягом 30 днів після отримання. Надалі на Міністерство юстиції покладається обов’язок надавати стягувачу відомості щодо того, які зрушення є по справі, а також сповіщати про кінцевий результат.

Наявність чинного судового рішення, де вказано, що особа повинна сплатити аліменти, дозволяє звернутися до Мін’юсту через територіальний підрозділ з клопотанням, аби уповноважений орган визнав та забезпечив його виконання на підставі Конвенції. Форма для складання цього документа вказана в додатку 2 до Інструкції № 121/5. Розгляд клопотання можливий виключно в тому разі, якщо в ньому буде вказано:

• хто є боржником (ФІО, дата народження, громадянство);
• де він проживав останні 5 років – варто зазначати усі адреси, які вам відомі;
• професія,
• місце, де платник працював та працює зараз (якщо маєте таку інформацію);
• сімейний стан;
• матеріальне становище, зокрема перелік майна (квартири, будинки, земельні ділянки, транспортні засоби, акції та цінні папери тощо);
• додаткові дані, що необхідні іноземному уповноваженому органу відповідно до законодавства іншої країни, або ті, що дозволяють пришвидшити пошук боржника та стягнення грошей на забезпечення неповнолітньої дитини.

Також потрібно додати фотокартку (за наявності) платника та потурбуватися завчасно про отримання наступного переліку документів:

• рішення суду (копії), де має бути вказано, що батька чи матір зобов’язують сплатити певну грошову суму на користь дитини в якості аліментів;
• довідки, яка свідчить про набрання вердиктом чинності;
• документа, який підтверджує, що особа робила відрахування коштів на утримання сина чи доньки в період перебування в рідній країні, або умисно відмовилася від виконання тих фінансових зобов’язань, які поклав на неї суд;
• фотографії особи, на користь якої стягуватимуться гроші на малюка;
• ксерокопії журналу чи протоколу судового засідання, в процесі якого суперечку щодо виплати дитячих коштів розглядали по суті;
• довідки, за допомогою якої можна встановити факт інформування другої сторони про необхідність прибуття до суду задля участи у засіданні;
• копій паперів, що підтверджують відсутність платника під час розгляду справи.

Усі перераховані документи мають бути оформлені судовим органом відповідно до діючих правових норм українського законодавства. Наявність помилок чи відсутність якогось документа може стати на заваді ухваленню клопотання та швидкому врегулюванню питання про забезпечення аліментних виплат.

Як тільки ваше клопотання надійде до Міністерства юстиції України, уповноважені особи мають передати його та супутні документи за кордон. На відправлення паперів Договірній стороні дається 1 місяць, після чого потрібно очікувати інформацію про те, як просувається розгляд клопотання, та яке рішення було прийняте. Тривалість розгляду може бути різною в залежності від прийнятих в іншій країні строків виконання процесуальних дій та обставин справи.

Як бачимо, уся комунікація з іноземними органами, які мають повноваження для виконання рішень щодо стягнення аліментних платежів, здійснюється за допомогою Мін’юсту. Самостійно підготувати папери, упевнитися в їх відповідності чинним нормам та оцінити перспективи отримання виплат вкрай важко, адже є дуже багато процесуальних особливостей та виключень. Аби не втрачати дорогоцінний час, радимо одразу звернутися до кваліфікованих юристів, адже тоді ви не накоїте помилок та зможете використати усі можливості для отримання грошей, яких потребує донька чи син.

Користуйтеся консультацією: З ким залишаються неповнолітні діти при розлученні батьків