Гроші та поділ спільного майна подружжя

ЯК РОЗУМНО РОЗДІЛИТИ МАЙНО В КИЄВІ

---

Наш офіс працює без вихідних. Щоб почати розділ майна подружжя при розлученні зв’яжіться з нашим сімейним адвокатом, телефонуйте за вказаними нижче телефонами.

Тел: +38 067 455-35-29
Тел: +38 050 904-51-03
Тел: +38 093 25-25-561
або напишіть нам, будемо раді відповісти: [email protected]

Viber, WhatsApp, Telegram

Замовлення послуги онлайн 24 години

---

СІМЕЙНИЙ АДВОКАТ ДОПОМОЖЕ ПОДІЛИТИ МАЙНО В КИЄВІ

Після прийняття рішення про розлучення, колишнє подружжя повинні розглянути питання про те, чи вони будуть ділити майно, накопичене під час шлюбу. Слід нагадати, що при укладенні шлюбу між подружжям виникає майнова спільність, вона охоплює майно, придбане за час перебування в шлюбі (спільне майно).

Майно, яке не відноситься до спільного, є особистою власністю кожного з подружжя. Тим не менш, чоловік і дружина можуть укласти договір у вигляді нотаріального акту, яким встановити правовий режим майна, а також провести поділ власності або розділ майна з компенсацією (договір про поділ майна подружжя). Договір про поділ майна може бути змінений, доповнений або розірваний. Якщо він розірваний під час шлюбу, то з такого моменту між подружжям виникає режим спільного майна, якщо сторони не домовилися про інше.

ЯКЕ МАЙНО ПОДРУЖЖЯ Є СПІЛЬНИМ

Щоб розділити спільне майно, колишнє подружжя повинні повністю розкрити його склад і вартість, а також визначити спосіб розподілу. Спільне майно, що підлягає розділу, це активи, що входять до складу цього майна на дату припинення шлюбу та існують на момент розділу.

Наприклад, спільне майно включає в себе: заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

ЯКЕ МАЙНО В ШЛЮБІ Є ОСОБИСТИМ

Компоненти особистого майна подружжя докладно регулюються Сімейним кодексом України, ст. 57, згідно з якою, особисте майно включає:

1. майно, придбане до шлюбу;
2. майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3. майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали особисто одному з подружжя;
4. житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
5. земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, який перебував у користуванні, або отриманий в результаті приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або отриманий із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю є премії, нагороди, які один із подружжя одержав за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за пошкодження речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з подружжя.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

АДВОКАТ З РОЗЛУЧЕНЬ ЗМІНИТЬ ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА

Якщо подружжя уклали договір, в якому режим спільного майна продовжений або обмежений, положення такої угоди визначають, які активи є частиною спільного майна, а які відносяться до особистого майна. В процесі поділу спільного майна враховуються тільки компоненти, складові спільне майно подружжя.

Якщо подружжя здатні прийти до спільного рішення, поділ майна може здійснюватися за нотаріально завіреним договором, але якщо це неможливо, то необхідно ініціювати судовий розгляд про розділі спільного майна подружжя. Справа в тому, що суд поділяє спільні активи 50:50. Але в зв’язку з тим, що кожен з подружжя може просити суд розділити майно на нерівні частини, це правило можуть вноситися зміни.

Згідно ч. Ч. 2, 3 ст. 70 Сімейного кодексу України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від принципу рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Для визначення важливості причин повинна проводитися оцінка, кваліфікація дій іншого чоловіка, які призвели до зміни обставин і зниження вартості спільного майна, яка насправді могла бути вище, якщо б чоловік або дружина вели себе по-іншому. Наприклад, можна просити суд розділити майно не порівну з причини того, що здоровий і працездатний чоловік неправильно, недоцільно використовують спільне майно і гроші. З іншого боку, неправильним поводженням може вважатися також вражаюче небажання зберігати вже існуюче спільне майно без об’єктивних на те причин.

До важливих причин не відносяться фактори, що не залежать від чоловіка і відбуваються не з його вини, наприклад, пов’язані з навчанням, хворобою або безробіттям. Кожен із подружжя має в рівній мірі вносити вклад у спільне майно. Отже, той з подружжя, хто звертається до суду з вимогою нерівного поділу майна, повинен довести, що він вклав у нього більше сил і коштів. Докази доцільності нерівного розподілу майна пов’язані, насамперед, з поведінкою подружжя і не може обмежуватися лише тим, що чоловік або дружина докладали мало зусиль до збільшення активів.

Слід також мати на увазі, що при визначенні розміру внеску кожного з подружжя на спільне майно, суд буде враховувати роботу по вихованню дітей, якщо вони є, і ведення спільного господарства. Це правило в першу чергу поширюється на дружину, яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною і займалася домашніми справами, в той час як чоловік працював офіційно. Слід враховувати як виконання домашніх обов’язків, так і ухилення від їх виконання, що обтяжувало іншого чоловіка.

ВАЖЛИВО! Мірилом вартість такої щомісячної домашньої роботи повинен бути розмір заробітку опікуна дитини, а також допомоги по дому в місці проживання сім’ї. Первісна оцінка вартості робіт з виховання дітей і ведення домашнього господарства за кілька років порівнянна з вартістю невеликої однокімнатної квартири. Якщо підрахувати кількість годин такої роботи, то вийде, що щомісяця дружина заробляє на 1 кв. м. тобто, вартість домашніх праць за освітою дитини та підтримання будинку в протягом 10-12 років порівнянна з вартістю невеликої квартири. А якщо врахувати, що багато дружини ще й працюють окрім цього, то при розділі спільного майна підрахунок всіх її заробітків може бути вельми корисний.

При розділі спільного майна повинні бути врегульовані витрати і витрати з особистого майна кожного з подружжя на користь спільних активів, або із спільного майна на особисті активи. Кожен чоловік повинен відшкодувати витрати і видатки із спільного на його особисте майно, за винятком витрат і витрат на предмети майна, які приносять дохід. Якщо ж чоловік поніс витрати і витрати з свого особистого на спільне майно, він може вимагати їх повернення, за винятком випадків, коли таким чином задовольнялися потреби сім’ї, а вартість спільних активів на момент припинення спільності не збільшилася.

У процесі поділу майна після припинення майнової спільності між подружжям, суд може визначити вартість витрат із спільного майна на особисте майно одного з подружжя.