Ви подали позов про спілкування з дитиною, а розгляд справи затягується на місяці. Тим часом дитина живе з другим із батьків за кордоном, і зв’язок поступово зникає. Чекати рішення по суті не обов’язково: суд може встановити тимчасовий порядок спілкування на час розгляду справи. Нижче — як цього домогтися і де найчастіше помиляються.
Коротка відповідь
Так, це можливо. Цивільний процесуальний кодекс дозволяє суду вжити заходів забезпечення позову, якщо без них ефективний захист прав позивача буде ускладнений (ч. 2 ст. 149 ЦПК). У сімейних спорах одним із таких заходів може бути обов’язок сторони вчинити певні дії (п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК). На практиці це означає, наприклад, обов’язок забезпечувати відеодзвінки дитини з батьком у визначені дні й години, поки триває справа.
- Що це: тимчасовий порядок спілкування до рішення по суті.
- Як швидко: заяву розглядають, як правило, не пізніше двох днів після надходження (ч. 1 ст. 153 ЦПК).
- Сила ухвали: ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і виконується негайно (ч. 1 ст. 157 ЦПК).
- Межа: тимчасовий порядок не може фактично вирішувати спір замість рішення по суті (ч. 10 ст. 150 ЦПК).
Коли подавати заяву про забезпечення позову
Заяву можна подати разом із позовом або в будь-який момент, поки справа розглядається. Обидва варіанти мають сенс:
- разом із позовом, якщо контакт уже обірвано або другий із батьків прямо відмовляє;
- пізніше, якщо ситуація змінилася під час процесу: дзвінки припинилися, дитину перестали підводити до телефону, розгляд затягнувся.
Тривалість розгляду сама по собі є аргументом. У справах, де відповідач живе за кордоном, на повідомлення, переклади та відкладені засідання легко йде рік. Для дитини це рік без одного з батьків. Саме цей ризик (що зв’язок буде втрачено до рішення) і обґрунтовує потребу в забезпеченні.
Якщо першу заяву відхилили, це не закриває питання. Можна подати нову, вже з додатковими доказами, або оскаржити ухвалу про відмову. Як це працює, видно з прикладу нижче.
Що саме просити в суду
Суд оцінює, чи співмірний захід із позовними вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК). Тому прохання має бути конкретним, мінімально необхідним і зручним для виконання. Загальне «зобов’язати не перешкоджати» майже нічого не дає.
Чек-лист формулювань:
- Формат: відео- або телефонний зв’язок; вкажіть, що підходить будь-який доступний месенджер.
- Частота і тривалість: наприклад, щодня або в конкретні дні тижня, не менше ніж N хвилин.
- Час: конкретний проміжок, з урахуванням місцевого часу країни перебування дитини та шкільного розкладу.
- Перенесення: що відбувається, якщо дзвінок не відбувся з поважної причини (хвороба дитини тощо), наприклад перенесення на наступний день.
- Технічні умови: обов’язок підтримувати активним номер або акаунт дитини і не перешкоджати користуванню зарядженим пристроєм з інтернетом.
- Інформування: повідомлення про зміну адреси, школи, контактів, про важливі медичні питання у визначений строк.
- Зустрічі: якщо ви можете приїжджати, вкажіть частоту, тривалість і умову, що зустріч відбувається під час вашого перебування в країні дитини.
Не просіть у межах забезпечення того, що можна вирішити лише рішенням по суті: остаточного графіка на роки вперед, канікул, зміни місця проживання дитини. Такі вимоги суди відхиляють як тотожні позову або як нечіткі.
Які докази потрібні
Суд не повинен вирішувати на припущеннях. Значить, кожну обставину, на яку ви посилаєтеся, варто підтвердити.
| Що оцінює суд | Що подати |
|---|---|
| Контакт порушено або обмежено | листування, скриншоти пропущених і відхилених дзвінків, повідомлення про відмову, хронологія останніх контактів |
| Ризик утрати зв’язку до рішення | дату відкриття провадження, перелік відкладених засідань, обставини, через які справа затягується |
| Технічна можливість зв’язку | докази попередніх відеодзвінків, наявність у дитини телефону або доступу до месенджерів (якщо відомо) |
| Співмірність прохання | обґрунтування обраних днів, тривалості й часу з урахуванням віку, школи, різниці в часі |
| Інтереси дитини | ваша участь у житті дитини до виїзду, листування з дитиною, характеристики, висновки (за наявності) |
Особливо важлива хронологія. Короткий документ «дата — що сталося — доказ» допомагає суду швидко побачити, що проблема реальна і триває.
Дитина за кордоном: що врахувати
- Різниця в часі і школа. Прив’язуйте години дзвінків до місцевого часу країни перебування дитини і не ставте їх на уроки чи пізній вечір.
- Думка дитини. Дитина має право бути вислуханою (ст. 171 СК України, ст. 12 Конвенції ООН про права дитини). Водночас суд може вирішити інакше, якщо цього вимагають її інтереси. Небажання дитини спілкуватися не є абсолютною перешкодою, особливо якщо зв’язок тривалий час переривали.
- Проживання в різних країнах саме по собі не є підставою обмежувати спілкування. До такого висновку Верховний Суд дійшов в огляді практики, оприлюдненому 3 листопада 2026 року.
- Рівні права батьків. Те, що один із батьків живе окремо, не зменшує обсягу його прав і обов’язків щодо дитини (ст. 141, ч. 2–3 ст. 157 СК України).
Чому суди відмовляють
Найчастіші підстави для відмови:
- «Заходи тотожні позову» (ч. 10 ст. 150 ЦПК): суд вважає, що тимчасовий порядок фактично вирішує спір наперед.
- Немає доказів: порушення контакту, технічної можливості зв’язку, ризику для виконання рішення.
- Неспівмірне прохання: надто широкий обсяг, зустрічі без чіткого порядку, канікули.
- Позиція дитини: суд надав вирішальної ваги небажанню дитини.
Відповідь на першу підставу: позов спрямований на остаточний порядок участі у вихованні, а заява — лише на мінімальний контакт до рішення. Це різні вимоги з різною правовою природою і різним строком дії, і суд має їх порівняти, а не послатися на ч. 10 ст. 150 формально.
Як оскаржити відмову
Ухвалу про відмову в забезпеченні позову можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду (п. 4 ч. 1 ст. 353 ЦПК). Строк — 15 днів. Оскільки заяву про забезпечення розглядають без повідомлення учасників справи, строк рахують з дня складення повного тексту ухвали (ч. 1 ст. 354 ЦПК). В апеляційній скарзі варто показати:
- що суд першої інстанції не порівняв заходи з позовними вимогами і не пояснив, чому мінімальний контакт дорівнює рішенню по суті;
- що висновки суду ґрунтуються на припущеннях, а не на доказах (ст. 12, 13, 81 ЦПК);
- що суд не оцінив ризик, на який спрямоване забезпечення (ст. 149 ЦПК): тривалий розгляд і розрив зв’язку з дитиною;
- що втручання у спілкування з дитиною зачіпає право на повагу до сімейного життя (ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Паралельно або замість апеляції можна подати нову заяву, якщо з’явилися нові обставини чи докази.
Що дає позитивна ухвала — і де її межі
В Україні. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення — незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 157 ЦПК). Якщо другий із батьків її не виконує добровільно, ухвалу можна пред’явити до примусового виконання. Другий із батьків, своєю чергою, може просити суд визначити інший тимчасовий графік. Тимчасовий порядок діє до рішення по суті й не визначає наперед, яким воно буде.
За кордоном. Українська ухвала не виконується за кордоном автоматично. Україна є учасницею Гаазької конвенції 1996 року про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей (для України чинна з 1 лютого 2008 року). Конвенція передбачає визнання заходів захисту дітей, але:
- юрисдикцію за загальним правилом мають органи держави звичайного місця проживання дитини (ст. 5);
- у визнанні можуть відмовити, якщо захід ужито органом без належної юрисдикції (ст. 23 ч. 2 «а»);
- для примусового виконання потрібна процедура держави, де виконується рішення (ст. 26).
Тому позитивна українська ухвала — сильний аргумент і доказ, але якщо дитина постійно проживає за кордоном, варто заздалегідь оцінити, де і як її можна буде виконати. Іноді паралельно потрібні дії в країні перебування дитини.
Оцінити перспективи забезпечення у вашій справі. Адвокат з усунення перешкод у спілкуванні з дитиною
Приклад із практики: справа № 758/16148/25
Батько, інтереси якого представляє адвокат Павло Осадчий, просив установити тимчасовий порядок спілкування з дитиною, яка проживає з матір’ю за кордоном. Суд першої інстанції двічі відмовив: у жовтні 2025 року і в червні 2026 року, вважаючи заходи тотожними позову. Київський апеляційний суд постановою від 21 жовтня 2026 року скасував другу відмову і задовольнив заяву: до рішення по суті встановлено щоденний зв’язок, зустрічі під час перебування батька в країні дитини та обов’язок інформувати про важливі зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення (ч. 1 ст. 384 ЦПК).
Три висновки для інших батьків:
- Відмова в першій інстанції — не кінець: її варто оскаржувати, якщо суд не порівняв заходи з позовом.
- Доказ «немає технічної можливості» повинна довести сторона, яка на це посилається; суд не може його припускати.
- Конкретний, мінімально необхідний графік має більше шансів, ніж широке прохання.
Інший приклад — коли суд відмовив у забезпеченні, вважаючи, що заходи підміняють вирішення спору: приклад відмови у справі № 201/12773/25.
Позиція Верховного Суду
- Справа № 756/9059/20 (постанова від 01.05.2024). Як забезпечення позову апеляційний суд установив відеозв’язок 20 хвилин на тиждень. Верховний Суд визнав це недостатнім і встановив щоденне спілкування до години (за відсутності іншої домовленості — з 19:00 до 20:00 за київським часом). Контроль, звіти та участь виконавця суд до ухвали не включив: це питання виконання.
- Справа № 645/6185/25 (постанова від 11.02.2026). Залишено в силі щоденний відеозв’язок батька з дитиною, яка живе за кордоном. Зустрічі на вихідні та канікули в межах забезпечення не встановлено через відсутність чіткого порядку.
- Огляд практики (оприлюднений 03.11.2026). Проживання батьків у різних країнах саме по собі не є підставою обмежувати спілкування. Відкладення виконання на невизначений строк може зробити захист ілюзорним.
Часті питання
Скільки часу суд розглядає заяву про забезпечення позову?
Як правило, не пізніше двох днів із дня надходження (ч. 1 ст. 153 ЦПК). Строк розгляду самої справи від цього не залежить.
Чи можна просити зустрічі, якщо я не можу виїхати з України?
Так, можна просити відеозв’язок; зустрічі — за умови, що ви можете їх реально забезпечити. Пов’язуйте зустрічі з вашим перебуванням у країні дитини або з її приїздами в Україну.
Що робити, якщо другий із батьків не виконує ухвалу?
Фіксуйте кожне порушення: дата, час, скриншот, повідомлення. Далі — примусове виконання та оцінка дій у країні перебування дитини. Систематичне невиконання суд урахує і під час вирішення спору по суті.
Чи діє українська ухвала в іншій країні?
Не автоматично. Визнання і виконання залежать від Гаазької конвенції 1996 року та права країни перебування дитини.
Чи можна обійтися без адвоката?
Формально так. Але саме на етапі забезпечення важливі точні формулювання, доказова база і швидка реакція на відмову, а помилки тут коштують місяців без зв’язку з дитиною.
Чим ми можемо допомогти
Адвокат Павло Осадчий веде спори про спілкування з дитиною, зокрема коли дитина проживає за кордоном: від заяви про забезпечення позову до апеляції та виконання.
- Допомога адвоката, коли другий із батьків перешкоджає спілкуванню
- Адвокат з міжнародних сімейних справ
- Як визначають порядок спілкування з дитиною після розлучення
- Адвокат у спорах про дітей
Детальніше правовий аналіз цієї теми — в авторській колонці Павла Осадчого в «Юридичній газеті».
Джерела
- Сімейний кодекс України: ст. 141, 153, 157, 158, 159, 171.
- Цивільний процесуальний кодекс України: ст. 12, 13, 81, 149, 150, 151–153, 157, 353, 354, 384.
- Конвенція ООН про права дитини: ст. 3, 9, 12.
- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: ст. 8.
- Гаазька конвенція 1996 року (ст. 5, 23, 26).
- Постанова Київського апеляційного суду від 21.10.2026 у справі № 758/16148/25 — ЄДРСР, https://reyestr.court.gov.ua/Review/140931469.
- Постанови Верховного Суду: № 756/9059/20 (01.05.2024), № 645/6185/25 (11.02.2026); огляд практики КЦС ВС, оприлюднений 03.11.2026.
Дата актуалізації: 18.11.2026.
