Як ділиться майно при розлученні?

Розлучення – це завжди тяжкий емоційно, болісний та прикрий процес, який ускладнюється спорами стосовно дітей та майнових питань, причому розподіл майна подружжя – зазвичай, найскладніша його частина. На протязі спільного проживання чоловік і дружина ведуть спільний бюджет, разом витрачають з нього кошти на придбання квартири, машини, меблів, техніки. Багато пар після укладення шлюбу вкладають особисті кошти кожного в спільну справу, яку потім активно розвивають. Коли ж подружжя вирішує розлучитися, поділити майно виявляється дуже важко.

Насамперед слід розуміти, що поділ стосується не всіх речей, які мають чоловік та дружина. По закону розрізняються два важливих поняття майна:

• особисте – те, що належить одній особі приватно та не підлягає розподілу, тобто залишається у власника;
• спільне – те, яке було придбано за спільні кошти подружжя, не відноситься до особистого та підлягає розділу між чоловіком та дружиною на законних або договірних підставах.

До особистого майна належать речі індивідуального користування: одяг, взуття та коштовності, навіть якщо вони куплені за кошти з сімейного бюджету або подаровані (поділ подарованого майна при розлученні не проводиться, це стосується не тільки коштовних прикрас, а й всього цінного, що було передане по відповідному договору). Приватною власністю також залишається все те, що було придбано особою до шлюбу, отримане у вигляді спадщини, викуплене по програмі приватизації житло і земельні ділянки.

До спільного майна відносяться всі придбання подружжя, зроблені в шлюбі, доходи (зарплата, пенсія) кожного, професійні приладдя (оргтехніка, музичні інструменти), а також до цієї групи можуть належати гонорари та виграші.

Як може проводитися поділ спільного майна подружжя

Поділ спільного майна подружжя може проводитися двома шляхами:

• на умовах шлюбного договору;
• на підставі законодавчих норм.

В першому випадку все розподіляється так, як прописано в укладеному між чоловіком та дружиною шлюбному договорі. Цей документ – цивільно-правова угода, в якій подружжя зазначає домовленості майнового характеру, там же можуть визначатися частки в разі розлучення, зобов’язання по матеріальному утриманню, порядок користування житлом, тощо. Письмова угода повинна завірятися нотаріально.

Якщо подружжя не дійшло взаємних домовленостей та не має шлюбного договору, майно розділяється по закону, який передбачає розподіл всього спільного в рівних долях (ст.70 Сімейного кодексу України). Такі питання вирішуються через суд, який хоч і дотримується принципу рівності поділу майна, але може зменшити або збільшити частку при наявності для цього об’єктивних підстав. Наприклад, обов’язково проводиться розподіл майна після розлучення, врахувавши інтереси неповнолітніх, якщо вони є у подружжя, в підсумку права дітей мають бути захищені.

Процедура розподілу майна подружжя через суд

Ця процедура поетапна, складається з таких дій:

• складання позовної заяви;
• збір документів-додатків та подача позову до відповідного суду;
• розгляд справи та встановлення прав кожного з подружжя на особисте та спільне майно;
• визначення частки кожного в спільній власності;
• поділ згідно часткам та з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей, які залишаються з кимось з батьків;
• призначення компенсаційних виплат у разі нерівномірного поділу.

Особливий етап в цій процедурі – це оцінка вартості майна. Вона може бути добровільною або обов’язковою (тут враховуйте важливий нюанс, бо на підставі отриманих даних визначається ціна позову, робиться розрахунок для компенсацій, держмита, погашення боргових зобов’язань). Оцінити майно чоловік та дружина можуть самостійно, використавши чеки, угоди купівлі-продажу, або заказати послугу експерта. Якщо в ході судового розгляду справи виникають суперечки стосовно вартості власності подружжя, то суд може призначити проведення незалежної експертної оцінки.

Як можна збільшити/зменшити частку при поділі спільного майна подружжя?

Як вже зазначено вище, подружжя хоч і має рівні права на спільну власність, не завжди може отримати однакові частки. Наприклад, коли проводиться розподіл майна при розлученні, якщо є діти. Суд враховує інтереси неповнолітніх членів сім’ї, тому частка того з батьків, з ким залишається дитина, може збільшуватися.

Також важливою підставою для збільшення частки одного з подружжя може стати стан здоров’я (наприклад, тяжке хронічне захворювання, каліцтво), якщо це сталося в період подружнього життя та було пов’язане з виконанням сімейних обов’язків.

Розраховувати на збільшення частки може чоловік або дружина, якому залишилися боргові зобов’язання по майну.

Добиватися зменшення частки теж можливо, особливо це актуально в разі якщо один з подружжя:

• ніколи не отримував ніяких доходів;
• ухилявся від роботи, обов’язків по утриманню дітей, складання спільного бюджету чи придбань;
• веде аморальний спосіб життя, має залежність (алкогольну, наркотичну), які призвели до сімейних боргів;
• недбало ставився до спільного майна, що призвело до його пошкодження/втрати.

Якщо у власності є спільні неподільні речі, то чоловік та дружина домовляються про те, кому і що залишається. Отримавши неподільне майно, власник сплачує іншому з подружжя компенсацію в розмірі половини вартості. При неможливості дійти згоди, рішення приймає суд, а вам краще звернутися за допомогою адвоката.[/column]